Людям, пов’язаним з котеджним будівництвом, зараз навіть дивно згадувати, що десять років тому більшість будинків зводилося за усною вказівкою замовника, по «картинці» з іноземного журналу, в кращому випадку для цього використовувалися поверхові плани, опубліковані в наших або, знову ж таки, зарубіжних журналах. І лише одиниці будували за типовими проектами, розробленими відповідно до СНіПами, замовляли геоізисканія, прив’язку будинку до ділянки і авторський нагляд.
При цьому найчастіше використовувався типовий проект, розроблений як оптимальний для даної кліматичної зони, даних будівельних матеріалів, заданої загальної площі … Іноді в розряд типових переходили проекти, які робилися за індивідуальними замовленнями, що враховує особливості конкретної сім’ї замовника, її склад, уклад життя, смакові пристрасті.
Доля тих котеджів, за рідкісним винятком, сумна. Вони не раз переходили до нових господарів, їх неодноразово переробляли, і дуже багато хто залишився недобудованими, фактично кинутими напризволяще. Такі «пам’ятники» певного періоду індивідуального будівництва є мало не в кожному населеному пункті поблизу великих міст.
До сьогоднішнього дня з’явилися замовники, які пройшли тривалу еволюцію, їх історії і накопичений досвід, нехай негативний, не тільки цікаві, але й повчальні.
Один з них – мій близький друг, так що ці міркування зовсім абстрактні. Першим своїм будинком він обзавівся в ті самі незабутні часи: купив цілком добротний будинок, але досить скоро з’ясувалося, що потрібна одна переробити, інше виправити, третє поліпшити … Здавалося, ще зовсім невелике зусилля і всі потреби господарів, їх уявлення про комфорт, затишку і престиж будуть задоволені. Але чим далі, тим ставало ясніше, що це чужий будинок, не для цієї сім’ї, і своїм ніколи не стане.
Перший досвід забудовника був все-таки не найбільш «провальним». Адже в цьому будинку – на повітрі, в красивому місці – сім’я провела кілька років, та й сам будинок не заподіював якихось особливих клопотів. У той же самий час багато інших, взявши «картинку» з журналу і найнявши випадкові бригади, зводили щось розуму незбагненне. Навіть в тих випадках, коли будинок все ж будувався за проектом і вельми добротно, з’ясовувалося, що документація розроблялася в 1988 році, а будинок зводився в 1995. Багато норм по інженерії і теплоізоляції застаріли, як застаріли і закладені в проекті планувальні рішення.
Ну а переробка проекту, що здійснюється в процесі будівництва, як відомо, завжди таїть в собі багато «підводних каменів». Часом навіть перенесення міжкімнатних перегородки призводить до того, що треба переробляти теплопостачання нових приміщень, а то в одному буде занадто жарко, в іншому – холодно, та й інші комунікації (електрика, радіолінії, TV-кабель і т.д.) теж треба буде прокладати по-новому. Не всі будівельники можуть зробити це кваліфіковано, та й не завжди ці переробки дійсно кардинально поліпшують ситуацію.
Але повернемося до нашого героя. Другий будинок він вже не став купувати готовий, а вирішив будувати. Було взято типовий проект, благо їх на той час на ринку будівельних послуг з’явилося дуже багато. Проект задовольняв всім сучасним СНиП та, як здавалося, відповідав нинішньому складу сім’ї, її способу життя. Ще до початку будівництва в проект було внесено кілька виправлень. Будувала фірма, що має досвід подібних робіт. Здавалося б, все враховано, і будинок обіцяв стати «родовим гніздом», але, на жаль, не став. Головна причина – в типовому проекті. Чи не вдалося «переплавити» його в індивідуальний. Після декількох років життя в цьому будинку постало питання про зведення нового, тепер уже справді родового гнізда.
Перед тим, як обговорювати, що, з нашої точки зору, треба для цього зробити, скажімо, що є ще одна досить поширена зараз ситуація. Замовник за своїм індивідуальним проектом будує будинок силами якийсь, нехай навіть дуже серйозною, фірми. По завершенню будівництва інша фірма робить дизайн-проект інтер’єру і втілює його в життя. Третя займається облаштуванням ландшафту. Іноді вже четверта організація зводить огорожу, ворота і все, що пов’язано зі входом в садибу. В результаті з’являється разностілье, не кажучи вже про те, що часто дизайнер інтер’єру вимагає переробок: то потрібен додатковий дверний отвір, то необхідно змінити підводку комунікацій, то щось не влаштовує в конструкціях підлог.
Зведення «родового гнізда» за допомогою декількох фірм в принципі загрожує додатковими незапланованими витратами. Хоча можна зрозуміти людину, яка вже отримав спеціально зроблений для нього проект, з’явилася перевірена солідна фірма, готова звести по ньому цей будинок, – що тут думати про інтер’єр, ландшафті, під’їзних шляхах і огорожі ?! До цього ще дожити треба! А зараз головне, як то кажуть, «запустити процес». Про результат такого підходу ми вже говорили.
Так що ж треба робити, щоб не проходити всі ці стадії «еволюції забудовника»?
Головне, з нашої точки зору, забезпечити єдність підходу до вирішення всіх завдань на всіх етапах зведення того, що в результаті з повним правом можна назвати родовим гніздом. Під єдністю підходу ми розуміємо об’єднання в одних руках усіх проектувальних робіт (від ескізних пропозицій до докладною опрацювання дизайну інтер’єру, ландшафту, охоронних систем і т.д.), всіх будівельних і оздоблювальних процесів, общеустройство прилеглої території, зведення додаткових будівель і т.д . Природно, що це під силу тільки великої, досить розгалуженою фірмі, що має фахівців різних напрямів. У такій фірмі призначається і особа, яка відповідає і перед керівництвом, і перед замовником за все, що стосується розробки і втілення даного проекту.
Звичайно, все починається з найзагальніших побажань замовника, і треба пройти складний шлях бесід, знайомства з родиною, щоб визначити стиль майбутньої садиби, її основні планувальні закономірності, уявити собі і якось врахувати перспективу розвитку цієї сім’ї через ряд років. В результаті розробляється проект, в якому продумані навіть такі тонкощі, як, наприклад, вид головного фасаду з різних вилучень, динаміка його сприйняття при під’їзді до нього або як буде виглядати садиба через малюнок під’їзних воріт і багато іншого.
На стадії проекту з’ясовується, наприклад, чи буде господар будинку сам відкривати в’їзні ворота радіобрелком або вийде охоронець, який форми столові прилади будуть лежати в ящиках буфета, який малюнок буде на чашках і тарілках; і це, не кажучи вже про таких «глобальних» питаннях, як меблі, тканинний дизайн, нюанси фарбування стін і «столярка».
Погодьтеся, що краще «засидітися» на стадії проекту, раз по раз перевіряючи пропозиції архітектора, ніж потім змінювати прийняті рішення вже не на папері, а пересуваючи цегляні стіни або пробиваючи в них нові отвори.
Неспеціалісту часто важко зрозуміти архітектора, розглядаючи поверхові плани, фасади і розрізи. Але тут допоможе об’ємний макет будинку, іноді робиться макет всієї садиби і навіть навколишнього її ландшафту. Дуже допомагає і комп’ютерна графіка, хоча остаточні варіанти проекту практично завжди робляться від руки.
Коли такий проект створений і затверджений замовником, він на кілька років стає законом для фірми-виконавця. Він є і гарантією того, що, навіть якщо з якихось причин будівництво зупиниться, це не буде катастрофою. За наявною документації будівельники зможуть продовжити її, тим більше, якщо зведена раніше було грамотно законсервовано.
Подібний підхід повністю виключає ситуацію, коли обробники бракують роботу мулярів, столяри – обробників і т.д., і т.п. Фірма сама зацікавлена у високій якості виконання всіх етапів будівництва.
Цікаво, що такий комплексний, як би усеохватний підхід до проектування і будівництва приватного будинку не є новинкою. Він був традиційний для більшості архітекторів минулого. Були майстри, які поряд з розробкою архітектури і ландшафту проектували навіть одяг господарів будинку … За кордоном ці традиції збережені і примножені. Наш Стройхолдінг має можливість зв’язати замовника саме з таким майстром, стати гарантом його професіоналізму з одного боку, а з іншого – реалізувати ідеї, закладені ним в проекті.
Зараз людина навіть середнього достатку не носить костюми «взагалі». В силу різних причин він віддає перевагу продукції певної фірми. Те ж саме можна сказати про радіоапаратурі, косметиці і, звичайно, автомобілях. Але в той же час часто-густо ми починаємо дуже серйозний справа – будівництво свого будинку, – вимагає великих капіталовкладень, нашого часу, інтелектуальних сил, і довіряємо його невідомим людям. Сподіваюся, що вже скоро нікого не здивує фраза «У мене будинок від архітектора такого-то». Тим більше, що великі вітчизняні архітектурно-будівельні фірми мають всі, щоб ці надії виправдалися.